- нервувати
- —————————————————————————————нервува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нервувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех. Те саме, що нервуватися. 2) перех. Приводити кого небудь у стан нервового збудження, роздратування; прикро вражати чим небудь … Український тлумачний словник
денервувати — у/ю, у/єш, недок., перех., зах. Нервувати … Український тлумачний словник
закомплексувати — у/ю, у/єш, док., розм. 1) неперех. Почати комплексувати, відчути комплекс неповноцінності, почати нервувати. 2) перех. Вселити в когось, розвинути у когось комплекс неповноцінності … Український тлумачний словник
занервувати — у/ю, у/єш, док. Почати нервувати (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
зденервувати — у/ю, у/єш, недок., рідко. Нервувати … Український тлумачний словник
нервування — я, с. Дія і стан за знач. нервувати … Український тлумачний словник
понервувати — у/ю, у/єш, док. 1) неперех. Те саме, що понервуватися. 2) перех. Нервувати кого небудь якийсь час … Український тлумачний словник
психувати — у/ю, у/єш, недок., фам. Втрачати психічну рівновагу; нервувати … Український тлумачний словник
тривожити — жу, жиш, недок., перех. 1) Викликати, вселяти тривогу, побоювання, хвилювання. || Бентежити, зворушувати. || Виводити зі стану рівноваги. 2) Порушувати спокій, спокійний або звичний стан кого , чого небудь; завдавати клопоту, турбувати. ||… … Український тлумачний словник
шарпати — аю, аєш, недок. 1) перех. і неперех., за що, рідко чим, об що.Тягти кого , що небудь посмиком; різко, рвучко смикати за щось. || Смикаючи, робити щось, виконувати якусь дію. || Рвучко відкривати щось (двері, хвіртку і т. ін.). 2) перех. і неперех … Український тлумачний словник